Не жіноча це робота: як «пахали» наші бабусі

Ви напевно чули про те, як сильно дивувалися європейські туристи тому, що в Азії бачили в основному жінок в ролі вантажників. Думки щодо жіночого призначення, звичайно, завжди ділилися. Ті, кому здавалося, що слабка стать - нижча форма життя, підтримували переконання в тому, що важка фізична робота - якраз для нього.


Не гребували скористатися східними традиціями і деякі британські офіцери, які залізали на спини місцевих «перевізниць». Ні в магазинах, ні в ресторанах не користувалися візками. Та й європейські дами в XIX столітті не покладаючи рук працювали в шахтах.

Робочий день шахтаря - незалежно від статі - міг становити 12 годин. У 1842 році такі роботи заборонили для дівчаток молодше 13 років. Під час війни радянські жінки замінили чоловіків у шахтах, що пішли на фронт, підземні роботи також були дозволені жінкам і з настанням Першої Світової, проте в мирний час жінкам і дітям не дозволялося займатися важкою або нічною роботою.

Втім, жіночі варіації «Бурлаков на Волзі» існували паралельно з цією забороною. Загони «бурлачок» тягнули за собою величезні баржі. Також навіть у мирний час багато жінок працювали на лісоповалах або орали землю. Ті, кому не доводилося займатися чоловічою роботою заради виживання, тягали відра з водою, розвантажували сіно, гній, носили молоко, прали вручну...

Популярний -канал «КАЗКИ НАЙТ» розповідає про важку фізичну роботу, яку доводилося виконувати жінкам.